- кобальтування
- —————————————————————————————кобальтува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кобальтування — я, с. Нанесення (електрохімічним або хімічним способом) на поверхню металевих виробів шару кобальту. Захищає вироби від корозії металів, підвищує їхні твердість і стійкість проти зношування … Український тлумачний словник
кобальтувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати кобальтування … Український тлумачний словник